Державна установа
"Чернігівська обласна фітосанітарна лабораторія"
14000, м.Чернігів, вул. Коцюбинського, 41
+38(046)267-42-94 e-mail: fito@karant.in.ua
-
Державна установа
"Чернігівська обласна фітосанітарна лабораторія"
14000, м.Чернігів, вул. Коцюбинського, 41
+38(046)267-42-94 e-mail: fito@karant.in.ua
До фітосанітарної лабораторії неодноразово були звернення громадян із проханням по визначенню невідомих їм рослин, що ростуть на присадибних ділянках, узбіччях, пустирях, та агресивно розвиваються, витісняючи культурні та інші місцеві рослини. Фахівцями лабораторії було визначено вид рослини. Як з’ясувалось – це ваточник сірійський, який віднесено до групи злісних бу’янів.
Ваточник сирійський (Asclepias syriaca L.) — це багаторічна, до 150 см заввишки, рослина класу дводольних - роду Ваточник (Asclepias L.).
Рослина походить із Північної Америки, росте повсюди і на всіх континентах світу, в тому числі і в Україні. Ваточник сирійський — один із найпоширеніших бур'янів у всіх провінціях Канади, на Середньому Заході, у Північній та Південній Америці, Європі.
Вважається добрим медоносом: приваблює велику кількість бджіл та інших комах. Останнім часом його досить широко використовують в озелененні як декоративну рослину. Стебла прямостоячі, з листям, трав'янисті, товсті, розсіяно опушені короткими кучерявими волосками. Стиглі насінини вкриті волокнистим ватоподібним пухом, за що рослина й отримала свою назву — ваточник. Плід — багатонасінна листянка з загостреним кінчиком та довгою плодоніжкою. На одній рослині може бути до двадцяти коробочок, у кожній із яких — 60-250 насінин. Насіння яйцеподібне, 0,9-1 см завдовжки, пласкосплющене.
Плодоносить ваточник у вересні. Насіння може дозрівати після настання перших приморозків, зберігаючи при цьому схожість. Запилюється комахами. Коренева система стрижнева, глибока (до 100–120 см). Від вертикальної частини кореня відходить два-три яруси горизонтальних (на глибині 10-15 см) коренів, від яких упродовж вегетації відростають нові пагони. Особливо активно цей процес відбувається за пошкодження кореневої системи.
Розмножується насінням та вегетативно: за допомогою кореневої порослі, кореневищами та їхніми паростками. Надзвичайно конкурентоспроможний: у місцях масового поширення може легко витісняти інші види рослин. Дуже отруйний для тварин, як й інші види ваточників.
Зазвичай трапляється на відкритих, добре освітлених місцях або в легкій напівтіні. Перевагу надає родючим, добре структурованим ґрунтам. Одна рослина ваточника сирійського може утворювати до 2-3 тис. і більше насінин.
Методи боротьби з ваточником сирійським досить схожі, як і проти інших дводольних бур'янів, але на жаль, на 100% ефективного методу, поки ще не знайдено. З ним можна боротися як і механічним шляхом, так і хімічним, за допомогою гербіцидів. Але слід пам’ятати, що культивація також може спричинювати створення великої кількості рослин внаслідок того, що підземні корені діляться на менші фрагменти і кожна з частин дає життя новій рослині. За скошуванням бур’яну вже через п’ять-шість днів спостерігається вторинне відростання, кількість пагонів на одній рослині збільшується до шести. Разом із тим, проведення кількаразових поверхневих обробітків грунту у поєднанні із глибокою осінньою оранкою є ефективним заходом контролю цього виду.
У цілому найефективнішим проти ваточника сирійського є застосування у фазі бутонізації гліфосату, який знищує надземну частину й обмежує її відростання наступного сезону. А якщо ваточник засмічує наприклад, кукурудзу чи картоплю то добрий захист дає застосування Тітусу (римсульфурон, 250 г/кг) у нормі 40 і 50 г/га + ПАР Тренд 90 у фазі одного-трьох листків.
Враховуючи масову небезпеку поширення ваточника сирійського, важливо своєчасно знищувати його, не допускаючи утворення насіння та створення нових вогнищ.